Спеціальна аналітична служба

СПЕЦІАЛЬНА АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА

КОМПЛЕКСНІ ПОСЛУГИ БЕЗПЕКИ

Чи захочуть вбити – вб’ють? Або не все так просто?

Замовні вбивства

У побуті популярна розхожа фраза: «якщо вас захочуть вбити – вб’ють і ніякий охоронець не допоможе». Але чи так це насправді? Чи є шанси вижити, якщо вас «замовили»? Давайте розглянемо ситуацію з усіх боків.

Статистика умисних вбивств

Україна займає 8 місце серед європейських країн за кількістю навмисних убивств. Для розуміння, ймовірність вбивства в нашій країні в 10 разів вища, ніж, наприклад, в Австрії, або Люксембурзі. Статистика умисних вбивств в Україні вельми суперечлива, якщо вивчати різні джерела інформації. Якщо до 2013 року цифри, практично, можна порівняти, то період 2014-2016 років може відрізнятися від офіційних цифр МВС в 2-3 рази. Як би там не було, безумовно помітна тенденція і зв’язок рівня криміногенної обстановки з процесами, які переживає країна і суспільство.

статистика навмисних вбивств

Зростання умисних вбивств в середині 90-х і початку 2000 збігається з періодами формування, трансформації організованих злочинних угруповань, а також переділом сфер впливу. Сплеск вбивств в 2014-2016 роках нерозривно пов’язаний з початком бойових дій на Сході України і ймовірним віднесенням втрат серед військових і цивільних осіб в дану категорію злочинів. Але, як би там не було, незважаючи на зниження рівня умисних вбивств до початкового мінімального рівня, сьогодні ми маємо колосальну кількість незареєстрованої зброї, негативний психологічний стан суспільства, економічну кризу – все те, що знецінює людське життя на тлі збільшення кількості людей, здатних, і головне – готових до вчинення злочину.

Замовні вбивства

Замовне вбивство – це умисне насильницьке позбавлення діями інших осіб життя людини (групи або необмеженого кола осіб) на замовлення фізичної особи, злочинної організації або держави.
Для віднесення вбивства в категорію замовних необхідна наявність ряду ознак. На практиці, умисне вбивство відносять до категорії замовних після розкриття і виходу на замовника. Тому реальної статистики замовних вбивств в Україні ми навряд чи отримаємо. Але навіть без неї, користуючись інформацією ЗМІ про резонансні злочини ми бачимо, як змінилася динаміка і не в кращу сторону. Якщо ще 10 років тому ЗМІ могли обговорювати вбивство одного бізнесмена або кримінального авторитета на протязі року, то сьогодні потік обговорення резонансних і явно замовних вбивств йде безперервною смугою: бізнесмени, політики, журналісти, представники силових структур, чиновники.

Найбільш поширені способи замовних вбивств

Аналізуючи інформацію про резонансні злочини, можна сформувати наступний рейтинг способів виконання замовних вбивств по «популярності»:
1. Вбивства з використанням вогнепальної (рідше – холодної) зброї при безпосередньому (близькому) контакті з жертвою. Найбільш «бюджетний» і надійний метод, який не потребує серйозних витрат на забезпечення і кваліфікацію виконавця. Застосовується одиночними виконавцями до об’єктів за умови відсутності особистої охорони. Найбільш ймовірні місця замахів – територія, прилегла до місця проживання, рідше – до місця роботи, відпочинку. У більшості випадків практикується некваліфікованими виконавцями з усіма наслідками та ризиками, що випливають.
2. Аналогічний першому варіант з використанням вогнепальної зброї групою виконавців. Застосовується в разі професійної підготовки, наявності зброї, або обмеженої особистої охорони у потенційної жертви. Більш дорогий метод, що передбачає оплату та забезпечення всієї групи, підвищені ризики витоку інформації і подальшого викриття, групового відходу з місця злочину, інше.
3. Використання вибухових речовин. Більш складний спосіб, що передбачає наявність відповідної кваліфікації у виконавця. У більшості випадків об’єктами мінування стає автотранспорт, в поодиноких випадках – підходи до місця проживання, роботи. До недоліків цього способу слід віднести ймовірність виявлення виконавця в момент мінування, виявлення самого вибухового пристрою до підриву, непередбачуваність результату вибуху.
4. Снайпер. Дистанційна ліквідація об’єкта з використанням снайперської гвинтівки, незважаючи на уявну простоту, також має ряд обмежень: кваліфікація виконавця, вибір місця замаху, що дозволяє зробити точний постріл і безпечний відхід, ряд інших. Вважається одним з найбільш дорогих і застосовується у випадках відсутності можливості наблизитись до об’єкта на близьку відстань, в тому числі з-за наявності охоронців.
5. Отруєння та інші «екзотичні» методи – вкрай рідко застосовуються через обмежену доступність специфічних засобів і способів їх доставки об’єкту. Якщо не брати до уваги відомі випадки отруєння окремих політиків і представників спеціальних служб бойовими отруйними речовинами, в звичайному житті подібні методи малоймовірні. Основним недоліком їх є відсутність гарантії летального результату, а також висока ймовірність визначення виконавця.

Які шанси вижити у тих, кого «замовили»?

Аналіз способів скоєння замовних убивств говорить про те, що кожен з них має ряд «слабких» місць, які не гарантують 100% успіх кілера. Більш того, знаючи ці місця, можна гарантовано захиститися від будь-якого, наведеного вище способу. Але проблема полягає в тому, що, практично, всі жертви замовних вбивств в момент скоєння злочину вели звичайний спосіб життя, який не передбачає підвищених заходів безпеки. Тому, шанс вижити є тільки у тих, хто передбачає можливість замаху і вживає необхідних заходів.

Чи захистить від замаху особиста охорона?

Однозначно – так, якщо особиста охорона – професійна. Ключове слово – «професійна». Слід розуміти, що поняття особиста охорона – це не синонім охоронців, кількість яких збільшується пропорційно ступеня загрози охоронюваній особі. Професійну особисту охорону слід сприймати, як комплекс заходів, спрямованих на максимальний захист. Комплекс розробляється індивідуально, з урахуванням різних факторів: можливих загроз, специфіки діяльності об’єкта, що охороняється, специфіки місця проведення заходів і.т.д. Робота охоронців – лише частина комплексу захисту. Більш того, охоронці – лише частина команди особистої охорони, куди крім ескорту (групи супроводу) обов’язково включається транспортна група, група забезпечення з оперативно-технічним персоналом, аналітиками і.т.д. При підготовці до захисту особи, що охороняється, в першу чергу, необхідно визначити загрози, для чого задіюються всі засоби, включаючи розвідку та оперативну роботу. Аналіз ситуації, розробка плану оперативних, технічних та силових заходів – все це складові забезпечення особистої охорони. Стратегія захисту повинна будуватися не тільки на обороні, а й працювати на випередження. Ось те, що відрізняє професійну особисту охорону від більшості, представлених на ринку послуг охоронців. Але лише таким способом, дійсно, можна гарантувати надійну охорону і позбавити переваг тих, хто шукає в ній «дірки».

В заключенні до сказаного: можна, звичайно, повторювати приказку, якою названа ця стаття, але ми б радили використовувати для себе нову: «захочеш вижити – виживеш, якщо приймеш до цього необхідних заходів».

Поділіться статтею в соціальних мережах, якщо вона Вам сподобалася! Спасибі.