Сьогодні ринок охоронних послуг, як, втім, і інші галузі економіки України переживає на найкращі часи. Численні проблеми, викликані зовнішніми і внутрішніми факторами, змусили ринок трансформуватися і підлаштовуватися під ситуацію. Але далеко не завжди ця трансформація йде на користь як охоронним компаніям, так і їх клієнтам. Які проблеми існують на ринку, з якими реаліями може зіткнутися замовник? Коментарі експертів компанії «Спеціальна аналітична служба».
Загальний стан ринку охоронних послуг. Глобальні виклики
Недержавний сегмент ринку охоронних послуг почав стрімко розвиватися в кінці 90-х років. Цьому сприяли наявність законодавчої бази, стійкий попит на охоронні послуги і достатня кількість фахівців. На сьогоднішній день Міністерством внутрішніх справ видано понад 7 тис. ліцензій на ведення охоронної діяльності. Однак ця цифра не відображає реальну картину. На думку експертів, охоронна галузь представлена не більше ніж 800-900 компаніями.
Ще не так давно (тільки за офіційною статистикою) даний сегмент економіки забезпечував роботою понад 100 тис. чоловік (неофіційна статистика констатує цифри в кілька разів більше). Стабільні замовлення, рентабельні ціни, регулярні доходи дозволяли успішно функціонувати охоронним компаніям і підтримувати, в основному, високу якість послуг.
Перші глобальні проблеми, які ринок почав відчувати, з’явилися кілька років тому. Негативні наслідки євроінтеграційних процесів, в яких Україна виступила донором кваліфікованої робочої сили, відбилися у всіх сферах економіки. Представники багатьох професій, незважаючи на величезний попит, почали зникати «як клас». Охорона – не виняток. Вітчизняний ринок охоронних послуг не зміг запропонувати персоналу гідний рівень заробітних плат. Професія охоронця більшістю претендентів на роботу стала розглядатися, як спосіб тимчасового підробітку. «Плинність» кадрів, недостатня кваліфікація кандидатів, зниження кількості бажаючих знайти себе в цій сфері негативно відбилися на діяльності охоронної галузі в цілому. Але з цим ще можна було впоратися.
Основні проблеми прийшли з іншого боку. Світова економічна криза і пандемія поставили економіку України на коліна. Бізнес, не пов’язаний з бюджетною сферою, починає «дихати на ладан». В результаті спаду економіки істотно зменшується споживчий попит, в тому числі на послуги охорони. Звуження потенційного ринку, втрата існуючих клієнтів і висока конкуренція поставили керівників багатьох охоронних фірм перед вибором: закрити бізнес, або протриматися до кращих часів, надаючи послуги за заниженими розцінками. Лавиноподібний демпінг цін тільки погіршив ситуацію. Мінімальна рентабельність провокує створення «економ»-пакетів охоронних послуг. До роботи залучаються випадкові люди, що, як правило, не пройшли спеціальної підготовки, не мають досвіду роботи. Не рідкісні випадки комплектування постів охорони людьми без певного місця проживання. Стають буденністю постійна зміна персоналу, високі ризики надзвичайних подій на об’єктах, пов’язані з порушенням порядку несення служби, вживанням спиртних напоїв і.т.д.
Неминучим стає перехід діяльності багатьох компаній в «тіньовий» сегмент економіки. Для цього, як правило, створюються нові підприємства, термін «життя» яких закінчується через 1-2 роки.
«Підтримка» держави у вирішенні проблем охоронного ринку
Органи місцевого самоврядування. Замість створення сприятливих умов для ведення охоронного бізнесу на місцевому рівні, на протязі декількох останніх років органами місцевого самоврядування починається формування комунальних охоронних підприємств: «Муніципальних охорон», «Міських страж», і.т.д. Фінансування цих підприємств проводиться за рахунок міських бюджетів. Під охорону цих підприємств передаються об’єкти комунальної власності без проведення тендерів, з порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» та лише на підставі рішень органів місцевого самоврядування.
Позиція Міністерства внутрішніх справ, яке є регулятором ринку послуг охорони, також не сприяє вирішенню існуючих проблем. Вся справа в тому, що одним з активних гравців охоронного ринку виступає Поліція охорони – підрозділ МВС. Можливість утримання додаткового особового складу за рахунок позабюджетних коштів не залишає керівництву МВС альтернативи. Ринок ринком, але «своя сорочка ближче до тіла». Цим пояснюється лобіювання інтересів Поліції охорони в спробах обмеження роботи недержавних компаній в окремих сегментах, формуванні переліку об’єктів, які підлягають охороні виключно підрозділами поліції, і.т.д.
Заключення
Ситуація на охоронному ринку непроста, але не все так драматично. Криза мине. Глобальні проблеми позначені. Над їх вирішенням активно працюють профільні громадські організації і організації роботодавців охоронного ринку. Але в цей непростий період важливо зберегти довіру до ринку охоронних послуг у потенційного замовника. Досягти цього можна лише шляхом збереження якості та професіоналізму. І більшості професійних охоронних компаній, не дивлячись на складну обстановку, це вдається.